Ветеринарно-санітарні заходи у регіоні

« Вернуться назад | Содержание | Далее>>

8. Ветеринарно-санітарні заходи у регіоні, благополучному щодо інфекційних хвороб

8.1. Власники птиці зобов'язані:

виконувати законні вимоги спеціалістів державних установ ветеринарної медицини щодо здійснення протиепізоотичних, карантинних, обмежувальних та інших ветеринарних заходів;

сприяти спеціалістам ветеринарної медицини у виконанні ними своїх службових обов'язків.

8.2. На час міграції диких птахів домашню птицю слід тримати ізольовано, у закритих приміщеннях або вольєрах, не допускати її вигул на гуртових пасовищах, ставках, річках та інших водоймищах, що унеможливить контакт з дикою перелітною та синантропною птицею (горобці, ворони, голуби тощо).

8.3. У місцях перебування дикої птиці під час міграції забороняється продаж продукції птахівництва, кормів.

При виявленні трупів загиблої птиці негайно повідомляти державні установи ветеринарної медицини.

8.4. При підозрі захворювання чи загибелі птиці необхідно звертатися до спеціаліста ветеринарної медицини й обов'язково відправляти трупи (хвору птицю) для дослідження у лабораторію ветеринарної медицини.

9. Ветеринарно-санітарні заходи у загрозливій зоні

9.1. У загрозливій зоні щодо спалаху серед птиці інфекційних захворювань (грип птиці, хвороба Ньюкасла тощо) необхідно проводити такі ветеринарно-санітарні заходи:

при вході у приміщення (вольєр) необхідно обладнати дезкилимки та щоденно їх заливати дезрозчином;

щоденно проводити клінічний огляд птиці;

птицю утримувати ізольовано (у закритих приміщеннях, критих вольєрах тощо), не допускати вільного вигулу на вигонах, водоймищах тощо;

не допускати контакту домашньої птиці з синантропною та особливо з дикою перелітною птицею;

проводити ретельну очистку пташника (2 - 3 рази на тиждень), побілку стін та сідал;

при необхідності проводити відповідні щеплення;

забороняється торгівля птицею, яйцями, кормами, м'ясом курей;

до зняття карантину забороняється інкубація яєць та купівля молодняку для вирощування.

При вході в пташник обладнують дезковрик, який заправляється дезрозчинами.

9.2. Інформувати негайно державні установи ветеринарної медицини про захворювання птиці, її загибель (вимушене дорізування) або невластиву поведінку.

10. Ветеринарно-санітарні заходи у буферній зоні

10.1. Буферна зона встановлюється рішенням Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при виникненні гостроінфекційних хвороб.

10.2. У буферній зоні забороняється:

випускати птицю з приміщень, вольєрів тощо;

реалізовувати яйця, живу птицю, птахопродукти за межі зони чи населеного пункту;

необхідно:

установлювати щоденний ветеринарний нагляд за клінічним станом птиці;

загиблу птицю піддавати патолого-анатомічному розтину, у разі підозри на інфекційну хворобу патологічний матеріал відправляти у державну лабораторію ветеринарної медицини; такі дослідження проводити безкоштовно;

періодично направляти до державної лабораторії ветеринарної медицини сироватку крові та інший матеріал для проведення відповідних лабораторних досліджень; такі дослідження проводити безкоштовно.

10.3. За вказівкою фахівця ветеринарної медицини проводять також інші заходи згідно з інструкцією з профілактики та ліквідації відповідного захворювання.

11. Ветеринарно-санітарні заходи при виникненні гостроінфекційного захворювання

11.1. При підозрі чи виникненні гостроінфекційного захворювання птиці необхідно негайно сповістити територіальні установи ветеринарної медицини, органи місцевого самоврядування і провести всі заходи щодо локалізації та недопущення розповсюдження хвороби.

11.2. У подальшому власник допомагає та сприяє фахівцю установи ветеринарної медицини проводити заходи у відповідності до інструкції щодо даного захворювання.

12. Утримання голубів

12.1. Домашніх голубів утримують зграями в голуб'ятні, можливе утримання голубів у вольєрі.

Перед тим, як завести голубів, необхідно обладнати приміщення, де вони будуть знаходитися. У кожному приміщенні або вольєрі повинні бути годівниці, поїлки, купанки для голубів, крім цього в період гніздування потрібно обладнувати місця, де голуби створюватимуть свої гнізда.

Правильно побудована голуб'ятня дасть змогу створити необхідні умови для будь-якої породи домашніх голубів. По типу голуб'ятні діляться на:

навісні - звичайний дерев'яний ящик, який підвішується на 50 см нижче стріхи за допомогою петель на стіну будинку. Така голуб'ятня може використовуватися лише в сільській місцевості і розрахована на три пари голубів. Проста в будуванні, дешева і рекомендується для утримання голубів голубоводам-початківцям;

баштові голуб'ятні - більш досконалі і що добре експлуатуються. Вони мають: чотири-, шести-, восьмигранну або круглу форму. Будуються з різного будівельного матеріалу: цегли, каміння, дерева. Висота таких голуб'ятень становить не менше 4 м. На першому поверсі знаходиться комора для зберігання кормів, інвентарю, на другому поверсі - розміщуються голуби.

У сільській місцевості можна утримувати голубів в голуб'ятнях, які розташовуються на горищах будинків. Голуб'ятня, яка розміщується на горищі, повинна мати вигул і приміщення заввишки 2 - 2,5 м, окремо від останнього відділення горища.

Для утримання і розведення голубів можна використовувати клітки, виготовлені з металу, дерева або пластмаси, але кращими є суцільнометалеві клітки - вони більш гігієнічні і довговічні.

Приміщення для голубів повинні бути чистими, сухими, світлими, без протягів, не сильно прогріватись в літній період. Особливо погано почувають себе голуби літом в приміщенні з бетонними стінами, бетон швидко нагрівається і виникає загроза перегріву молодняку і дорослої птиці. Температура в голуб'ятні повинна бути не нижче плюс 7 - 8° C і не вища ніж плюс 20° C.

Постійно потрібно стежити за станом здоров'я голубів. Перші ознаки захворювання повинні бути взяті на контроль. Не можна допускати розвиток хвороби серед голубів, так як вони знаходяться у постійному контакті між собою через годівниці, поїлки, які можуть бути забруднені виділеннями, утримувати збудників інфекційних хвороб. Стан здоров'я голубів залежить від кратності та якості дезінфекції голуб'ятні, яка повинна проводитися не менше одного разу на місяць. Перед дезінфекцією слід провести старанне прибирання голуб'ятні, дезінфекцію води загальноприйнятими засобами, недопущення забруднення кормів послідом голубів, мишоподібних гризунів.

12.2. Розведення домашніх голубів

Кращими виробниками є домашні голуби у віці 1 - 2 роки, до розмноження вони здатні в 5 - 6-місячному віці. Незрілі голуби погано сидять на яйцях, швидко втрачають здатність до розмноження і частіше піддаються різним захворюванням.

Домашні голуби можуть жити до 15 - 20 років, але репродуктивна здатність їх зберігається до 10 років. Якщо голуб належить до цінної породи і його ніким замінити, рекомендується старому самцю підбирати молоду самку, а старій самці молодого самця.

Голубка відкладає у гніздо одне яйце, а через день - друге. Насиджують яйця самець і самка по черзі протягом 17 днів, інколи 18 - 20 днів. Після вилуплення пташенят годівлю проводять голуб і голубка разом. Вилуплені пташенята голі, сліпі, з м'яким дзьобом. Зігріті самкою пташенята швидко обсихають і через шість годин уже приймають корм (голубине зоб'є молоко, яке утворюється в зобі дорослої птиці, як у самки, так і у самця). Пташенята після виведення можуть жити без корму одну добу, після чого гинуть. Коли вони досягають 2 - 3-тижневого віку, самка відкладає ще два яйця. Тому в голуб'ятні повинні бути вільні гнізда.

Голубенят в гнізді без потреби не турбують. Якщо одне з них гине, його можна замінити іншим такого ж віку. Голубенят можна вигодовувати з рук різними кашками і вареними яйцями.

12.3. Профілактика голуб'ятні

При виборі дезінфекційних засобів потрібно враховувати, проти якого виду збудника він активний, та був не токсичний для птиці. Виходячи з цього положення, для дезінфекції застосовують такі розчини:

• каустичну соду в 1 - 2 % концентрації;

• 3 - 4 % розчин хлорного вапна;

• 3 - 4 % розчин хлораміну;

• 11 % розчин формаліну;

• 2 % розчин параформу;

• 3 % розчин свіжогашеного вапна.

Після механічної очистки голуб'ятні надійним дезінфікувальним агентом є вогонь паяльної лампи або газової горілки. При цьому необхідно дотримуватися правил протипожежної безпеки.

Дезінфекцію голуб'ятні можна проводити шляхом газації з використанням хлору (на 1 м² голуб'ятні беруть один грам хлорного вапна, змішують з 0,1 мл скипидару та витримують 15 хв.). При цьому необхідно стежити за тим, щоб хлорне вапно було свіже (активність хлору 36 %). Аерозольне застосування препаратів йоду та хлору повторюють через 4 - 7 днів до припинення захворювання.

12.4. При підозрі чи виявленні захворювання голубів необхідно звернутися до лікаря ветеринарної медицини для встановлення причин захворювання.

12.5. Для контролю за епізоотичною ситуацією серед поголів'я голубів здійснюється відбір проб (кров, послід, клоачні змиви тощо) для лабораторного дослідження з метою контролю за наявністю інфекційних хвороб.

Також аналогічні дослідження проводяться за участі голубів на виставках, спортивних змаганнях, ярмарках тощо. Крім цього, голубів потрібно вакцинувати проти хвороби Ньюкасла та інших хвороб з урахуванням епізоотичного стану господарства та навколишніх населених пунктів.

 

Заступник Голови Державного департаменту ветеринарної медицини

О. М. Вержиховський

« Вернуться назад | Содержание | Далее>>