« Вернуться назад | Содержание | Далее>>

4. Вимоги до кормів та води

4.1. Корми та їх інгредієнти повинні бути доброякісними, повноцінними за раціонами. Забороняється використовувати для годівлі птиці токсичні, плісняві, цвілі, почорнілі, затхлі, корми, вражені кліщем, засмічені великою кількістю сторонніх домішок (насіння бур'янистих та отруйних трав), а також при наявності в кормах кухонної солі більше 0,7 % або великих її часток.

4.2. Корми та їх інгредієнти слід зберігати у сухих закритих ємностях, недоступних для гризунів та синантропної птиці, мінеральна підкормка також повинна бути недоступною для дикої птиці.

4.3. Збирання ряски для годівлі птиці необхідно проводити у чистих водоймах, не забруднених тваринними відходами, на яких не гніздиться дика перелітна птиця.

4.4. При закупівлі кормів або їх складових на ринках необхідно у продавця вимагати ветеринарні документи на корми та з'ясувати їх походження і для якого виду тварин вони призначені.

Забороняється заготовляти зелені корми на скотомогильниках, сміттєзвалищах або після обробки сільськогосподарських культур пестицидами тощо.

4.5. Птицю напувають чистою, доброякісною водою з водопроводу чи колодязя, температура питної води в зимовий час повинна бути в межах плюс 14 - 16° C, в літній період до плюс 25° C.

Норми потреби води для птиці (на голову; літри на добу) наведені у додатку 1.

5. Вимоги до птахівничих приміщень та території

5.1. Приміщення для утримання птиці повинно бути спроектовано і побудовано так, щоб забезпечити зручне та належне у ветеринарному та санітарному відношенні утримання. Це означає, що власник повинен враховувати господарсько-побутові умови, санітарно-гігієнічні та протипожежні вимоги, а також загальне об'єктно-планувальне рішення забудови садиби.

При розміщенні птахоферм необхідно дотримуватися мінімальних розмірів санітарно-захисних зон у відповідності до вимог санітарних норм та правил, керуючись Ветеринарно-санітарними правилами для птахівницьких господарств і вимогами до їх проектування, затвердженими наказом Головного інспектора ветеринарної медицини від 3 липня 2001 року N 53 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 5 липня 2001 року за N 565/5756.

5.2. Приміщення для утримання та вирощування різних видів домашньої птиці повинні бути окремі або ізольовані одне від одного.

5.3. Територія для розміщення птахівничих приміщень вибирається на сухому місці. Вона повинна мати тверду поверхню, схеми і пристрої для стікання та відведення поверхневих вод.

5.4. Приміщення для утримання птиці повинно бути сухим, стіни - покриті штукатуркою та побілені свіжогашеним вапном, підлога - мати тверду поверхню та нахил для стікання води під час миття пташників.

Приміщення повинно мати природну і штучну вентиляцію з подачею свіжого повітря 1,4 - 1,7 м3 за годину на 1 кг живої маси птиці, мати оптимальну температуру +12 - 16° C, відносну вологість повітря 60 - 70 %. Треба пам'ятати, що при температурі нижче 8° C або підвищенні вище 28° C несучість птиці знижується, а при температурі нижче плюс 8° C припиняється взагалі.

Залежно від кліматичних умов пташники в особистих господарствах будують з різних будівельних матеріалів (дерева, саману, каменю, цегли тощо).

5.5. Приміщення для утримання дорослої птиці обладнують гніздами. Гнізда повинні бути легкодоступними для огляду, збору яєць та очищення (заміни підстилки). Гнізда для курей розміщують на висоті не більше 50 - 60 см від підлоги або поверхні підстилки; гнізда для індиків, гусей, качок влаштовують на підлозі у захищених від світла місцях.

Розміри гнізд та кількість голів птиці на одне гніздо наведені у додатку 2.

5.6. Приміщення для птиці мають бути обладнані системою вентиляції, обігріву, освітлення, у них повинні забезпечуватися оптимальні параметри мікроклімату.

Оптимальні показники температури, вологості для різних видів та віку птиці наведені у додатку 3.

5.7. У літній період птицю утримують у вольєрах або соляріях. Вольєри та солярії повинні бути не менше площі пташника та захищені щитом від прямого сонячного опромінювання (з 12-00 до 14-00) з усіх боків, в т. ч. і зверху металевою сіткою з розміром вічка (у залежності від віку та виду птиці) від 2 х 2 см до 5 х 5 см.

Висота огорожі у вольєрі та солярії повинна бути не менше двох метрів. Самі вольєри та солярії призначені для проведення моціону й сонячного опромінення птиці.

Для випуску у вольєри і солярії в стінах приміщення влаштовують лази, їх розміри зазначені у додатку 4.

При утриманні дорослих качок і гусей та їх молодняку в приміщенні, вольєрах обладнують купальні канавки завширшки згори 100 см і завглибшки 30 см.

5.8. Годівниці мають бути легкими, зручними, виключати вигрібання і втрату кормів, легко піддаватися очищенню та дезінфекції. Недостатня кількість їх призводить до того, що слабша птиця недоїдає і відстає в рості. Годівниці розміщують так, щоб птиця мала вільний доступ до них у будь-який час.

5.9. Залежно від способу утримання птиці в особистому господарстві використовують напувалки різних конструкцій:

• для молодняку - вакуумні автоматичні напувалки. Вакуумна напувалка для молодняку до 10-денного віку складається з скляної банки місткістю 3 - 4,5 л і круглого піддону діаметром 23 см. Банку наповнюють водою й перевертають, вода стікає по жолобах в піддон;

• для дорослої птиці використовують поїлки чашкові, жолобкові з постійним рівнем води.

Каченята і гусенята під час пиття розливають багато води, тому напувалки накривають сіткою з вічками 2 х 3 см, через які птиця п'є воду.

5.10. Для відпочинку птиці пташники обладнують сідалом. Сідало для курей та індиків розміщують на одному рівні заввишки 50 - 60 см від підлоги. Рейки для сідала повинні бути гладкими, завтовшки 4 - 5 см.

Розміри сідала для різних видів птиці наведені у додатку 5.

5.11. Щільність розміщення різних видів птиці на 1 м2 площі підлоги наведена у додатку 6.

5.12. При утриманні птиці в особистих селянських господарствах необхідно враховувати фронт годівлі і напування. Фронт годівлі і напування повинен бути:

для дорослого поголів'я:

- курей яєчних порід і ремонтного молодняку від 18 до 22 тижнів фронт годівлі не менше 7 см/гол; фронт напування не менше 2 см/гол;

- курей м'ясних порід і ремонтного молодняку 19 (21) до 26 тижнів фронт годівлі не менше 7 см/гол; фронт напування не менше 2 см/гол;

- індиків: легких кросів - фронт годівлі не менше 8 см/гол; фронт напування не менше 2,5 см/гол;

середніх кросів - фронт годівлі не менше 10 см/гол; фронт напування не менше 3 см/гол;

важких кросів - фронт годівлі не менше 12 см/гол; фронт напування не менше 4 см/гол;

- качок - фронт годівлі та напування не менше 3 см/гол;

- гусей - фронт годівлі не менше 4 см/гол; фронт напування не менше 3 см/гол;

- цесарок - фронт годівлі не менше 6 см/гол; фронт напування не менше 2 см/гол;

- перепелів - фронт годівлі та напування не менше 1,5 - 2 см/гол;

молодняку:

молодняку курей яєчних порід, у віці (тижнів):

- 1 - 9 - фронт годівлі не менше 2,5 см/гол; фронт напування не менше 1 см/гол;

- 10 - 17 - фронт годівлі не менше 3,5 см/гол; фронт напування не менше 2 см/гол;

молодняку м'ясних порід, у віці (тижнів):

- 1 - 9 - (бройлери) фронт годівлі 4 см/гол; фронт напування не менше 2 см/гол.

5.13. Інтенсивність освітлення визначається або кількістю Вт електричних ламп на 1 м2 підлоги пташника, або в люксах (люкс - одиниця виміру яскравості освітлення приміщення) 1 Вт дорівнює 4 люксам. Інтенсивність освітлення повинна бути в межах 4 Вт/1 м2 підлоги. Наприклад, для приміщення розміром 12 м2 необхідно мати одну лампу на 60 Вт, яка забезпечить рівномірне освітлення в 240 люксів.

Електричні лампочки повинні бути в герметичних плафонах, підвішують їх на висоті 1,7 - 1,8 м від підлоги.

Світловий день повинен бути в межах 14 - 16 годин.

При недостатньому освітленні пташника послаблюється функція органів розмноження, знижується несучість, тому освітленість пташника є одним з важливих факторів мікроклімату.

5.14. В одному з кутків пташника під вікном обладнують пісочні ванни для птиці, які розраховані для профілактики і звільнення від нашкірних паразитів (пухоїдів, кліщів).

Установлюється дерев'яний ящик розміром 1,2 х 1,2 х 0,2 м, цього достатньо для 50 - 60 курей, у ящик насипають дрібний пісок, суху глину в рівних частинах і додають 3 % гасу або інсектоакарацидні засоби, які зареєстровані в Україні. У міру забруднення пісок у пісочних ваннах замінюють на чистий. Кури купаються у ньому і таким чином звільняються від нашкірних паразитів.

5.15. Крім того, при догляді за птицею необхідно мати в пташнику ящик для зберігання кормів, відро для збирання яєць, мітлу, вила і граблі тощо.

5.16. При вирощуванні курчат температура в день доставки в приміщенні повинна бути +24 - 26° C. Можна використовувати для обігріву брудер. Під брудером початкова температура повинна бути +33° C. Кожного тижня температуру під брудером зменшують на 3 - 4° C.

Для обігріву курчат використовують саморобний брудер із підручних матеріалів: дощок, фанери, пластику, а також електричні лампочки 25 - 40 Вт.

Довжина ящика - 1 м, ширина - 50 см, висота - 30 см. Дно ящика краще зробити з матеріалу, що не промокає, наприклад, з дощок, фанери. В середині ящика на відстані 18 см від підлоги прибивають планки, які підтримують зонтик обігрівача. Розмір зонтика 50 х 45 см, у центрі закріплюють електричний патрон з лампочкою, яка забезпечує теплом. У саморобному брудері можна виростити близько 50 курчат до 5 - 6-тижневого віку (30 - 42 дні).

6. Вимоги до відбору і заготівлі інкубаційних яєць в особистому селянському господарстві

6.1. Для проведення інкубації відбирають яйця, термін зберігання яких становить:

для курей - 6 днів;

для качок - 8 днів;

для індиків - 8 днів;

для гусей - 10 днів;

а вага яєць повинна бути такою:

для курячих ~ 50 г.;

для качиних ~ 70 г.;

для індичих ~ 70 г.;

для гусячих ~ 130 г.

6.2. Результати інкубації, як природної так і штучної, залежать від якості інкубаційних яєць, на яку впливає чимало факторів.

6.2.1. Заплідненість яєць залежить від оптимального співвідношення самців і самок у стаді; віку й життєздатності самців; повноцінності годівлі, утримання та догляду за птицею; пори року і кліматичних умов.

Для одержання достатньої кількості запліднених яєць необхідно з одним півнем залишити 8 - 10 курей, селезнем - 5 качок, індиком - 5 індичок, гусаком - 3 гуски, цесарем - 5 цесарок, перепелом - 2 перепілки.

Відсутність моціону, брудне приміщення і вигул, де утримується птиця, скупчення птиці негативно позначається на заплідненості яєць.

6.2.2. Виводимість яєць

Чим свіжіше яйце закладено на інкубацію, тим вищий відсоток виведення молодняку. Оптимальний строк збирання яєць перед інкубацією вважається до п'яти днів. Виводимість також залежить від умов зберігання яєць перед інкубацією, типу годівлі та утримання птиці.

Інкубаційні яйця повинні відповідати таким вимогам: вони повинні бути одержані від здорової й високопродуктивної птиці, нормальної середньої маси для даного виду, правильної форми, з міцною й чистою шкаралупою. Зберігають інкубаційні яйця при температурі повітря 8 - 12° C і відносній вологості 70 - 75 %.

7. Умови природного насиджування яєць

7.1. При природній інкубації яєць основні умови забезпечуються квочкою. Вона своїм тілом обігріває яйця. Температура, при якій розвивається ембріон, залежить від температури тіла квочки. Температура тіла в курей не постійна й змінюється від плюс 40 до 42,4° C. Відповідно температура в гнізді під квочкою нижча і змінюється від плюс 33,4 до 38,8° C. Температура на периферії гнізда нижча, ніж у його середині. Таким чином яйця під квочкою знаходяться в постійних, з незначним коливанням температурних умовах. Зміна температури в основному залежить від таких факторів: зміни температури тіла квочки протягом доби й температури навколишнього середовища; переміщення яєць квочкою у гнізді (при сходженні квочки з гнізда температура знижується на 2 - 3° C); зміна температури в яйці залежить від часу насиджування.

Відносна вологість повітря у гнізді залежить від вологості повітря у приміщенні, де знаходиться квочка, і змінюється відповідно до зміни вологості.

7.2. Вибір квочки і місця насиджування

Для насиджування відбирається здорова, спокійна птиця, у якої явно виражений інстинкт. Найкраща з них - курка. Приміщення для квочки повинно бути сухим, добре провітрюватися, чистим.

Гніздо обладнують у кошику, решеті, ящику з нещільно збитих дощок. Якщо в приміщенні долівка, гніздо можна влаштувати прямо на землі. Його роблять так, щоб там було місце для підстилки, яєць і квочки. При обладнанні гнізда на дно насипають шар землі товщиною 5 - 8 см для забезпечення належної вологості повітря, а зверху кладуть суху солому (краще вівсяну), поверх неї кладуть м'яке сіно й формують гніздо. Гніздо ставлять у затемнене місце, де температура повітря не нижче плюс 10° C.

У приміщенні має бути тихо. Коли в приміщенні обладнають декілька гнізд, їх потрібно відокремити одне від одного дерев'яними або картонними перегородками, щоб забезпечити спокій квочок.

Під квочку в залежності від величини підкладають від 9 до 15 яєць. Саджати квочку в гніздо краще під вечір, у цей час вона спокійна. Поряд із гніздом повинні бути корми, вода і ящик з піском. Годують квочку зерном і сухими мішанками, а також забезпечують її гравієм, деревним вугіллям та мінеральною підкормкою.

У перші два дні квочку не турбують навіть тоді, коли вона не сходить з гнізда і не їсть. Надалі її випускають 1 - 2 рази на день на 10 хв. Якщо квочка не сходить з гнізда більше двох днів і відмовляється від корму, її потрібно зняти і піднести до годівниці. Якщо вона злізла з гнізда і через 20 - 30 хв. не повернулася, то її слід обережно взяти і посадити на місце. За час, коли квочка відсутня в гнізді, замінюють брудну підстилку, вилучають биті яйця. Щоб не турбувати квочку, яйця оглядають тільки один раз за весь час інкубації, на 5 - 6-й день, незапліднені яйця вилучають.

Після вилуплення молодняку необхідно дати змогу обсохнути під квочкою, а потім переносити його в тепле місце, де температура повітря плюс 28 - 30° C. Квочка водить курчат 30 - 40 днів.

7.3. Насиджування у водоплавної птиці та індичок

Гусячі яйця можна підкладати під індичку (9 - 11 шт.), качку (7 - 9 шт.), курку (5 - 7 шт.). Для насиджування використовують не молодих, а старих гусок. Під гуску підкладають 13 - 15 яєць.

Гніздо обладнують у ящику діаметром 40 см і заввишки 10 см. Влаштовують його в тому самому приміщенні, де утримують гусей, відгороджуючи суцільною перегородкою. Годують квочку два рази на день сухим чистим зерном або сухими мішанками. Свіжа вода повинна бути біля гнізда постійно. Якщо квочка не встає з гнізда, її в перші дні обережно виймають, підносять до годівниці. Коли квочка відсутня, в гнізді оглядають яйця. Гусячі яйця оглядають на 10-й і 20-й день інкубації.

Кожний день біля гнізда зволожують долівку, оскільки яйця водоплавної птиці потребують достатньої вологості повітря. А з 15 - 20-го дня щоденно зволожують яйця теплою водою за допомогою розпилювача.

Гусенят з-під квочки забирають у міру їх вилуплення. Після закінчення виведення гусенят увечері підпускають до квочки. Якщо одночасно було посаджено 2 - 3 квочки, то молодняк можна об'єднати в одну групу й випасати з однією гускою.

Інкубація качиних яєць під квочкою-качкою не відрізняється від інкубації гусячих. Але в зв'язку з тим, що інстинкт насидження розвинений слабо, качині яйця краще насиджувати під куркою чи індичкою.

Залежно від величини індички під неї підкладають 13 - 21 яйце. Догляд за цією квочкою такий самий, як за куркою.

Гніздо розміром 60 х 70 см обладнують у сухому, чистому, злегка затемненому приміщенні. Через тиждень насиджування яйця оглядають і вилучають незапліднені. Необхідно стежити за тим, щоб індичка щодня злазила з гнізда на 30 хв. У цей час її годують чистим, сухим зерном і напувають. В останній тиждень інкубації яйця зволожують водою два - три рази на день.

7.4. Штучна інкубація яєць. У даний час декілька заводів виробляють інкубатори для присадибних господарств.

7.5. Режим інкубації:

Нормальний розвиток ембріонів у яйцях, закладених в інкубатор, залежить від:

• температури;

• відносної вологості повітря;

• вентиляції;

• положення яєць та їх охолодження.

Температурний режим контролюють автоматично. При його порушенні різко знижується відсоток виведеного молодняку та його життєздатність. При контролі за температурним режимом особливу увагу звертають на температуру поверхні яєць у перші 4 - 5 та останні 5 - 6 днів інкубації. Оптимальна температура для інкубації різних видів птиці наведена в додатку 7.

Тривалість інкубації різних видів птиці наведена в додатку 8.

« Вернуться назад | Содержание | Далее>>

загрузка...
 
 
Поиск :

Введите слово или фразу для поиска: (например, «профендер»)

19.04.2019

Оператор заглянул в пасть акулы Подробнее »

18.04.2019

Учёные восстановили функции мозга свиньи спустя несколько часов после смерти Подробнее »

17.04.2019

Храбрый пес спас чихуа-хуа от гибели под колесами автомобиля Подробнее »